УЗД щитоподібної залози

Що показує дослідження

Ультразвук показує розміри й об'єм щитоподібної залози, її розташування та структуру тканини, наявність вузлів і кіст, а також стан прилеглих лімфовузлів шиї. Доплерівський режим дає змогу оцінити кровотік у залозі та в самих вузлах.

Знайдений вузол лікар описує окремо: розмір, межі, структуру, наявність кальцинатів, характер кровотоку. Саме ці ознаки визначають, чи потрібне подальше обстеження.

Дослідження показує будову залози, але не її роботу. Чи вистачає організму гормонів, покаже аналіз крові — тому обидва обстеження зазвичай призначають разом.

Коли призначають

• Збільшення залози, відчуття тиску або «клубка» в горлі, помітне ущільнення на шиї.
• Відхилення в аналізах на гормони щитоподібної залози.
• Симптоми, через які лікар підозрює порушення її роботи: різка зміна ваги, серцебиття, мерзлякуватість або пітливість, випадіння волосся, втома, дратівливість.
• Спостереження за вже відомим вузлом або дифузними змінами.
• Контроль під час лікування та після операції.
• Планування вагітності й спостереження під час неї.
• Профілактичний огляд, якщо захворювання щитоподібної залози є у близьких родичів.

Як проходить

Ви лягаєте на кушетку на спину, під плечі кладуть валик, щоб голова була трохи відкинута назад, а шия — відкрита. Лікар наносить гель і водить датчиком по передній поверхні шиї, іноді просить ковтнути: так краще видно нижні відділи залози.

Дослідження безболісне, шкіру не пошкоджують і нічого не вводять. Гель після процедури витирають серветкою.

Результат

Одразу після дослідження ви отримуєте протокол з описом і вимірами. Протокол — це опис побаченого, а не діагноз: діагноз ставить ендокринолог, зіставляючи ультразвук з аналізами й оглядом. Тому з протоколом варто одразу записатися на консультацію.